Р. S.

P.  S.
Від  ніжного  дотику
руки,
від  мудрого
доброго  слова,
душа  розквітає,
мов  проліски,
і  починає  жити
знову.
Крізь  пЕлену,
туман,  імлу
проб'ється
промінь  світла.
Розсипле
спалахи  відлунь,
щоб  в  моїм  серці
любов  квітла.
Відкриєш  серце
ти  моє,
не  запитаю:  хто  ти,
звідки,
бо  знаю,
що  на  світі  є
людина  з  поглядом,
мов  ліки.
З  очима  карої,
задУми,
Приникливої,
наче  густий  дим,
Він  між  рядків
читає  мої  думи
І  всюди  в  помислах
своїх  я  з  ним.
Всміхнусь  йому  -
змарніє  стиглий  смуток,
Росинкою  на  сонці
затремтить!
В  моїх  очах
запломеніє  рута,
і  страх  пелюсткою
за  вітром  полетить.
©Ірина  Громик,

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877392
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2020
автор: Мавка Клеванська