Засвітилися серпанки
У червоному тумані.
Ми сиділи біля ґанку
Від кохання були п’яні.
На покоси впали роси,
Засіяли діамантом.
Треті півні стоголоссям,
Розбудили, як гаранти..
Стихнуть півні, згинуть роси,
Зійде сонечко багряне,
Ляжуть трави у покоси,
День прокинеться із рання.
Ми згадаємо, кохана,
Наші перші білі роси…
Як були ми зранку п’яні
І як пахли нам покоси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877577
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2020
автор: Віталій Назарук