ВІРУС
Ранок видався світлим і чистим,
Він ще з ночі умився морозком.
По закутках лежить сніг іскристий,
День настав - покотився горошком.
Із короною вірус,а чи без корони...
Засмутилися яснії очі...
Забирає життя і нема перепони...
Плаче серце надривно щоночі.
Ні! Не хочу вмирати, не хочу!
Хай народжує світ покоління!
Хижаком ніздрі смерть лоскоче-
Не гризе і не мучить сумління.
На карантині, мов привид, місто...
Чи ж заграє сопілка у лузі?!-
Щоб було до кого присісти
Щастю й радості у лісовій смузі.
20.04.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877611
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2020
автор: Ганка Поліска