Не може зацвісти країна
Коли у ній народ дурний.
Коли схиляються коліна,
Покірно гнеться в нього спина
Перед тираном в час лихий.
Коли у ній злодій при владі,
Народ голодний, ледь живий.
Коли сидять в Верховній раді
Всі ті, що стали на заваді
Людським чеснотам, Боже мій!
Коли в ній розум не панує,
Наївно вірить у брехню.
Не бачить правди і не чує
Коли злидар над ним кепкує
Та крихти кидає йому.
Все шкереберть і навпаки
Тим, що по пиці за служили
На груди вішають хрести,
Підносять лаврові вінки
Кричу - отямтесь люди милі!
Коли хизуються гріхами,
Там місця вже нема святим.
Де світ з кривими дзеркалами
Святині топчуться ногами
Не буде щастя в краї тім.
Коли героїв не шанують
Так як шанує мати сина.
Коли свої ж народ мордують,
Зрадливо совістю торгують
Не може зацвісти країна.
© Олександр Крутій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877708
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2020
автор: Олександр Крутій