Коли весна…

Коли  весна  у  повінь  забреде,

Де  очерет  стоїть  по  самі  груди,

Комарик  першу  пісню  заведе

І  нею  кожну  брунечку  розбудить,

Загорне  її  сонце  у  тепло,

Ще  й  вітер  ніжно  в  губи  поцілує,

Й  так  солодко  їй  під  його  крилом,

І  вже  нове  життя  кипить-вирує.


Воно  листочком  вирветься  у  світ

І  диво-квітом  рясно  забуяє,

Тоді  й  бджола  озветься  поміж  віт.

Так  перший  мед-нектар  вона  збирає.

Метелик  ще  фарбує  десь  крило,

Щоби  красою  всіх  зачарувати,

Щоб  гамір  птаство  всюди  завело

Й  щедріше  землю  гріла  сонце-ватра.
14.12.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877823
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2020
автор: Ганна Верес