В човні спіймали срібну місячну струну —
Запала та мелодія у серце.
Вже стільки літ пройшло, і досі не збагну —
Чарівний спів не раз ще озоветься.
За вартового був ошатний очерет,
В духмяній лепесі — солодка втома.
Удалині підспівував цикад квартет,
І осока, здавалось, невагома.
Нема водоймища —ростуть чагарники,
А тепла згадка іволгою лине,
Як до моєї доторкнувся ти щоки
Так ніжно, наче пухом тополиним. 29/05/20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877853
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2020
автор: Lana P.