Сам на сам з вокзалом залишився,
Ледве чути потяга гудок.
Він стояв і вдалину дивився…
Знову піднесло життя урок….
Він не знав, чи йти, а чи чекати,
Наче зупинилося життя.
Вовком хтілось вити і кричати,
Став він безпорадний, як дитя.
Спогади прийшли і душу будять,
До вокзалу біг туман густий.
Битись перестало серце в грудях,
Він лишився і перон пустий…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877923
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2020
автор: Віталій Назарук