Ти не чужа, я не чужий,
Знайомитись нам більше не треба.
Де ж заховала той хід потайний,
Де ж заховала те небо,
Що тісно притисло мене до землі
І гримало над головою,
Тоді йшов не дощ, не сонце на тлі;
Те небо облите смолою.
І поглядом чорним шепоче зі мною,
Так тихо і сонце не блима,
Невже твоє серце грає струною
На пару з хмільними очима.
І, знаєш, знайомитись більше не в моді,
Тож вертаюсь до справ, до погляду неба,
Можливо, це стане тобі в нагоді –
Знайомитись нам більше не треба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877929
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2020
автор: Андрій Лагута