[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XklV_sCydfw[/youtube]
Цвіте колючий терен у саду,
Стоїть обсипаний квітками.
Вже в котрий раз до нього йду,
Торкаюсь квітів я вустами.
Красивий, ніжний білий цвіт,
Чомусь овіяний чутками,
Про це говорить увесь світ:
Болюче ранить колючками.
Його оспівано в піснях
Про те кохання невзаємне,
Дівочі сльози на очах,
Сховали щось у нім таємне.
Зламаю гілочку тернову,
Вплету її в свою косу.
Не буду від чуток сумною,
Я захищу таку красу.
Не вірю я, що цвіт медовий,
В життя приносить сум, журбу.
Милуюсь цвітом я терновим,
А на чутки - моє табу.
Так до лиця коханню цвіт,
Краса не може буть сумною.
Хоч опадає цвіт із віт,
Та білий цвіт - є чистотою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878012
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2020
автор: Н-А-Д-І-Я