* * *
1
Духу Святому, невимовному,
але надихаючому в любові,
і Діві Марії присвячується
О зяблику!
геж! зяблику!..
яка це урочистість
ведеш між солов’єм
і жайвором
весь ліс —
мов світлу партію
несеш-ведеш —
принаймі думи чисті...
О дятле! — ти як кардинал
в шапці червленій
в штанях червоних
ти над це в с е... —
тепер і дух поживу
думці принесе!!
(ну, хто готовий — принесе...)
благословляється творіння Боже
все
співайте
і Бог знайде
який — мовчальник —
чи не мовчальник
сяйне
зведе —
все спочаткове — безпечальне!
з-над хмар
чи
з-над вершин
аж кантиленно-свято-величальне —
і величайте!!
усі творіння Божії співайте
і — Богові,
творіння Божії, співайте!!
2
Ох, лети, калино, —
гай-гай-гай
Біла хмара — білий гай!!
Чи чия дівчина — ніга дорога?
Річка в білих-білих
берегах.
Райські письмена
у серці
збиті-стерті?
Іволга і навертає нас
в безсмертя!
Серця дихають і дихають —
чи хто спасеться?
Іволга серце виймає
серце
серце...
3
Іволга — в лісі
нижче тряскіт
це крячки
і правда в єзєрі
лиш і помітна
навзначки
хмара жасминна і — шипшинна!
неба ирій!..
це в городян зніма
«шапочки» сірі!..
художник-травень
знає чи не знає
а він пахнющі хмари
натягає
ох — надягає
26-29. 05. 2020, ліс
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878033
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович