Замерзла горобина на снігу
Застигла зникла заніміла
І гіркотою стало тіло
А серце - звір на ланцюгу
Загорнулося в смуток як в тогу
І ходить під ненависті плащем
Шукає тіло втрачену дорогу
Знаходить біль навпомацки і щем
Заблудлий дух сліпий як Поліфем
Шукає марно Одіссея знаку
Але даремно досягти Ітаки
Не дасть Харибда змучених фонем
Лексем які нікому не потрібні
Усі самотні і усі безхлібні
На цьому святі вічних під ͗ярем
* В обрамленні вірша використане фото Сергія Рибницького.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878072
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2020
автор: Той,що воює з вітряками