Весна з зимою сперечалась,
Не поділили вони щось,
Одна до дру́гої втручалась,
Коли зимою ішов дощ,
Коли та тішилась травою
Зеленою серед зими,
Зима, ображена до болю,
Сказала: «Я віддам борги»…
Всю ве́сну бу́ли розрахунки,
Страждали вже від цього всі:
Не встигли розпуститись бру́ньки,
Підступно падав раптом сніг!
У холоді цвіли дере́ва,
Не пожаліла й квіточо́к,
Злопам’ятна ця королева
Віддячила вже на всі сто!
Весна у теплому жупані
У поміч літечко гука:
«Давай вгамуємо цю пані,
Бо гріти зе́млю вже пора»!
31.05.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2020
автор: Галя Костенко