Я у тебе колись закохалась,
Ще каштани збирались цвісти,
Пам‘ятаю як очі боялась
До очей я твоїх підвести.
Лиш чекала від ночі до ночі
На ту чорну шовкову вуаль,
Що спадала на нас і охоче
Ми в обіймах топили печаль.
Твої дотики струмом крізь тіло
Я проводила кожен ампер,
І душа так шалено тремтіла.
А в твоїй щось проснулось тепер?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878081
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2020
автор: Аліна Голик