Хвиля (Хвиля)

Хвиля  вихорів  миттєвих
Така  мізерна  і  в  той  же  час  велична.
Злива  розливів  чуттєвих
Така  драйвова  і  а  той  же  час  лірична.

Хвиля  –  як  відрізок  часу.
Хвилина  може  вирішити  все  життя.
І  ти  бачиш  птахів  масу.
Ці  спалахи  пришвидшують  серцебиття.

Хвиля  –  як  незриме  відчуття,
Яке  триває  тільки  мить,
Яке  шириться  краєм  чуття,
Яке  то  лине,  то  щемить.

Хвиля  з  хвиль  у  морі,
Яка  так  плавно  чи  шалено  тягнеться  до  берегів.
Гнів  та  відчай  в  горі.
Десь  панує  холоднеча,  а  десь  –  нестерпний  перегрів.

Вразлива  й  незбагненна  хвиля  життя.
Вона  десь  тут  нерозривно  є,  десь  там  її  уже  немає.
Десь  тремтить,  а  десь  дзвенить  серцебиття.
Хвиля.  Як  з'явиться  вона,  як  зникне  –  ніхто  про  це  не  знає.

                                                                                                                                                                                                                                                                               28.11.2017

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878094
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2020
автор: Оля Тимошенко