Коханий, милий – не страждай,
Мені від того серцю тяжко.
І де ти зараз?
Десь вдалі́?
Де простір неба неосяжний.
І мимоволі зазирнеш
На місяць, що зігріє очі.
Чи згадуєш мене в цей час,
В далекім всесвіті уно́чі?
І де б дале́че не були
Один від одного у мріях.
Бистріше світла чуєм ми
Всі сподівання, ловим хвилі.
Любов розкриє раю сили
І знову за руки підем.
Безмежно вдячні і щасливі
Колись ми заново пірнем.
У почуття кохання зра́ння.
Зізнайся милий і собі
Ми непокірні у стражданнях.
В коханні як ягня́ малі.
Не без підстав у долі ми.
Не змінюйся моя любове!
Бо знаю я і знаєш ти
Що всесвіті ми вже знайомі.
31.05.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2020
автор: kvakerok