Султан Османскої імперії Сулейман присвятив більшість своїх поетичних витворів українській дівчині Роксолані.
Подаю своє трактування одного із його витворів, потугами перекладеного з турецької, яку я практично і не знаю...)))
* * *
Побачивши мене вже на її порозі,
Зітхнувши глибоко, промовили вони:
«Тверда земля, злиденність в його ложі,
Та на вершині щастя він, зверни!»
Я відаю, що перед нею тисячами
Замовкли б всі і впали долілиць
І зціпеніли би перед сумирними очами,
Тіпаючись в ярмі мережева зіниць.
Їй невідомий солод поцілунків,
До мук моїх немає жалю в ній.
Вона печаль, найкраща з трунків.
Вона дитина, ще тринадцять їй.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878170
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2020
автор: Ivan Kushnir-Adeline