У ДЕРЕВ ДОЛЯ ЯК У ЛЮДЕЙ

У  ДЕРЕВ  ДОЛЯ  ЯК  У  ЛЮДЕЙ
А  у  дерев  доля,як  у  людей
В  кожного  є  душа,вік  життя.
Дихає  у  повітря  пахучий  елей
Набирає  сили  від  сонця  тепла.

Є  ,люди  дуби...є  ,як  тополі...
Одні,як  клени...інші,як  ясени.
Є,яблуні  ,вишні,груші  медові
Цвітуть,  наливають  сочні  плоди.

Куди  вітер  занесе  зернину
І  там  прийметься,  впускає  корінці.
Мати  земля  леліє  свою  калину
Пагінець,зростає  у  дивокрасі.

Всі  ми,  творіння...діти,  Дажбога
Увірветься,  вітер  зламає  віти  руки.
В  душі,біль...  відчай  ,і  тривога
Плаче,сосна  ...старі  граби,буки.

Мороз,вітрюган  обшарпує  листя
Ногами  притопче  рожеві  мрії.
Нерозквітлий  цвіт...обірвана  пісня
В  душі,помирає  остання  надія.

Є  деревця,що  цвітуть  у  саду
Потребують,людських  рук  і  уваги.
Як  Діва,одягають  білу  фату
Вродою  красиві  дають  наснаги.

Родинне  дерево  духом  міцне
Благословене  Богом  на  землі.
Дощ,омиє  крони  листя  золоте
Від  подиху  сонця...оживає  у  красі.

А  не  всі  ,плоди  солодкі  як  мід
Є,  гіркі,червиві  кислі,гнилі.
Одне,впаде...Інше  зорить  у  світ
І  радіє,як  квітнуть  сонячні  дні.

А  у  дерев  ,доля  як  у  людей
Одне,зросте  у  віки  століття.
А  інше,зрубають  пилою  під  пень
На  дрова,у  камін...згорає  віття.

Не  прилетить  ,  соловей  до  їх  віть
Не  заспіває,не  защебече  пісню.
Обірветься,  життя  ...застигне  мить
Душа,небом  заплаче  слізно.

Я  ,Притулюсь  ,до  дерев  до  душі
Відчую,як  б'ється  його  серденько.
Поезія,це  солодкий  плід  на  землі
Залікує,біль  рідна  мова  ненька.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878425
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2020
автор: Чайківчанка