Забагато самотніх мам,
Забагато пустих порад,
Забагато тупих реклам,
І людей не цікавить Декарт.
Тут, по суті, ніхто не живе,
Тут живих добивають ножем,
Та Творець мій мене береже,
І протягує ручку та джем.
Забагато вонючих пліток,
Забагато колючих образ,
Хоч цілують ікони вони,
Та стріляли у спини не раз.
Забагато політики тут,
І за гроші можливо все.
Я б літав, та хіба дадуть,
Я б шукав, але все не те.
Визнаю, що я гірший за них,
Бо все бачу, а сенсу - нуль.
Може, Віра врятує мене
Від ворожих іржавих куль...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878432
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2020
автор: Miha_Poetry