[b][color="#0415b3"]Аби хоч трішки розуму додалось.
Як би свідомі були, що війна,
підточує державності підвали,
і ворогів чимало, мал-мала.
Аби хоч трішки було розуміння,
який тягар на плечі воїна впав.
Як би вам краплю волі і сумління,
то б ви до наших приєднались лав...
Але ж немає волі і сумління...
Скалічена переді мною душа,
паплюжить мову, віру, й покоління
оббріхуючи, світ наш, поспіша…
Ні перед ким не були ми рабами.
Ні перед ким не гнули спину ми.
Зловтішний ворог - вдавишся словами,
Зловмисний нелюд - втопишся слізьми…[/color][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2020
автор: CONSTANTINOPOLIS