Якось Жираф сказав:
- Так, так..
Почули його Горобці і здивувалися усі:
- Як?!.
Притихли мавпи:
- Що за знак? Даремно, мабуть, Крокодили
кудись ходили.
Чомусь ногою тупнув Лось:
- Ось…
Хотів Їжак сказать хоч слово. Кому потрібна
його мова? Навчили навіть Бегемота не відкри-
вать даремно рота. А Їжак хто? І що Він може?
Кому та мова допоможе?
Тепер підняв свій хобот Слон:
- Он…
А Мавпи знову:
- Там багато! Та скільки ж можна його брати?
Від кого взяв?!
Подав свій голос тут Удав:
- Я дав!
А Лев й собі:
- А хто те бачив? Хто те взяв?
Було кому. На що те знати?
Давай й давай… в нас люблять брати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878526
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2020
автор: Надія Башинська