Рівноапостольній цариці Олені,
іменем якої названо навіть вулкан,
що пише — зорями...
з любов’ю присвячується
1
А як віруючий —
то вже все на благо
якщо віруючий перед
Богом
нагий...
і
Бог може
торкнутись
його — відваги!
ще б і небо
не натерпілось
згаги!
ще сузір’я мають
вити
як
назріле
має явитись...
«Отож — і Церква вигляне в геніальність?»
«Напишіть —
правота там...
що буде далі.»
«Ви думали коли-небудь
про святу Олену?..»
та чи думають про любов?
хіба пишуть?
та чи думають — про любов?..
хіба — пишуть?..
смерті не боїться любов
любов дружить зі мною
в Божій тиші!
2
Нехай не буде в світі
ні півзм’яття, ні піврозбрату, ані
півтіні
серцю любові видно
що проблема не в Україні!
Україна не переходитиме
«червоні лінії»!
Зупиніть всі вогонь,
Україну побачили німці в Берліні!
«Ми не поступимося у питанні кордону!
Вивід російських військ!»
Зупинім всі зараз вогонь,
і вкладімо всю справу Богу
в долоню!!
Україна не забиратиме в Росії
території,
ви нічого не відаєте,
я ледь т е проговорюю!
Треба ожити в любові і правді
Волзі і Дону!..
04.06.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878611
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович