march and die

в  наших  очах  –  звільнений  звір.
ми  маршируємо,  ринемо,
як  дикі  потоки  з  гір.
настав,  нарешті,  день  армагеддону.
бачу  те,  що  мене  вчили  бачити:
ворога,  що  гавкає  на  британську  корону,
–  ворога  й  його  діряву  оборону,
–  ворога,  що  засів
в  цих  джунглях  зі  скла  та  бетону.
–  ворога,  що  ми  його  схилимо
до  виконання  закону.

так,  недаремно  ж  ми  тремтимо  від  пожадання  слави;
недаремно  ми  тремтимо  від  пожадання  крови.
наші  руки  та  ноги  аж  сіпаються,
коли  надворі  дощ,  і  сидимо  без  війни.
коли  хтось  необачний  розчулиться,
і  припаде  на  коліно  –
то  буде  не  тимчасове,
а  згідно  з  законом  чести
навіки  політ  до  валькірій.  зустрінемось  восени!

наші  князі  мають  справу  з  кров'ю,  лайном  та  брехнею.
сьогодні  загинула  сотня  мільйонів,  бо  такий  був  наказ.
вони  намагаються  нам  нав'язати  якусь  державну  ідею.
ми  повинні  вбивати,  бо  инакше  вбиватимуть  нас.

рушай  і  помри!  –  кричать  нам  якісь  жінки.  
ми  їх  не  знаємо.  небо  віщує  поразку,  –
це  добре,  ми  йому  вдячні  за  цю  своєчасну  підказку.
ви  чули  команду.  готові?  рушаймо,  рушай,  босяки!

барабани  гримлять,  наші  серця  волають,
руки  та  ноги  смикаються.  браття,  куди  йдемо?
вікінги  від  смерти  не  втікають:
вони  навпаки  за  нею  шукають.
сонцю,  згори!  добре  з  гори
наші  вози  покотилися;
ерику,  ти  про  всяк  випадок  не  налягай  на  гальмо.

ми  любимо  вбивати.  прощай,  вітчизно-мати!
ти  гарно  окропила  нам  і  цього  щита,  й  меча.
гей,  нап'ємося  крови  священної  корови!
ми  граємо  зі  смертю  в  піжмурки  і  в  квача.

що  ми  робимо  тут,  що  зробимо,  вдома  того  не  знають.
ми  встановимо  тут  порядок,  і  ще  один  запасний.
і  якщо  наші  діти  кричать,  якщо  наші  вдови  ридають,
значить  систему  освіти  спотворив  критичний  збій.

щоб  приховати  ці  наші  злочини,  збудуємо  більше  міст,
більше  церков,  лікарень,  і  багато  великих  замків.
зараз  –  увага!  –  наш  ворог  поцілує  козу  під  хвіст
і  розсиплеться  штук  на  сорок  незалежних  держав-уламків.

вже  розсипається?  добре.  рухайся  і  помри!
завтра  як-небудь  воскреснемо,  і  почнемо  все  знову,
а  сьогодні  –  війна.  ось  і  ворог.  ламай  підкову!
зброю  до  бою,  небо  за  нас!  обороняй  прапори

march  ör  die,  motörhead

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878652
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2020
автор: Alisson