Поміняй свій фокус із землі на небо,
Щоб у нього нове Бог прийняв до Себе.
Відірвися серцем від добра земного,
Забажай нарешті скарбу від святого.
“Бо де скарб збираєш, там і серце буде,” -
Хай не йде лиш в вуха слово це почуте.
Якщо Божу правду ти проігноруєш,
То, повір Ісусу — гірко пожалкуєш.
Каяття спізніле, як мороз у спеку,
З сумом пригадаєш ти весну далеку.
Щоб врожай у небі все ж таки збирати,
На Христа дорогу нині маєш стати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878779
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2020
автор: Лілія Мандзюк