Котиться сонце стежкою,
Рівною – не мережкою,
Стежкою котиться вічною,
Дивно-ясною, магічною.
Котиться й посміхається,
З ніченькою змагається.
Як переможе злодійка.
Спить тоді сонце солодко,
А коли просинається,
Нічка тіка-лякається.
Так ніч і день чергуються.
Чи не про нас турбуються?!
24.04.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878901
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2020
автор: Ганна Верес