Комусь я дякувати буду…

Комусь  я  дякувати  буду  все  життя
За  добре  серце,  за  тепло,  за  розуміння,
За  мого  духу  щирим  словом  підняття,
За  час  приділений,  увагу  і  терпіння.
За  хвилі  радості,  в  яких  купались  дні,
За  те,  що  посмішка  частішою  ставала,
За  мить  турботи  у  реальності  і  в  сні,
За  віру  в  мене,  що  натхнення  додавала.
За  віру  в  мрії  мої  дивні  і  за  час,
Коли  я  вперше  за  багато  довгих  років
Під  шелест  чорної  сльоти  вологих  трас
Не  відчувала  вже  тривог,  а  тільки  спокій.
За  те,  що  я  так  несподівано  змогла
Себе  відчути  хоч  на  мить  одну  слабкою,
За  те,  що  сумніви  свої  перемогла,
За  те,  що  я  змогла  побути  знов  собою.
Візьму  ці  спогади  і  піду  в  майбуття,
В  яке  веде  доріг  незвіданих  сплетіння,
Та  пам'ятати  буду  все  своє  життя
Це  добре  серце,  це  тепло  і  розуміння.
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878946
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2020
автор: Sukhovilova