Радість в Зорі

   
           Поема


                               Бог-Слову,  що  Ним  все  постало,
                               присвячується  з  любов’ю


1

роса  що  в  чашолисток  протікає
Божа  краса  у  серці
отака  є


Прийдіть  і  серце  не  тисніть
бо  в  серці  Бог  –
                               і  дух  ваш  заквітчає!


як  прямо  Серцем
Він    у  с  е    творив
не  говорив
                   лиш  трішки  говорив


де  Бог  й  окремо  я  –  не  знаю
і  слух  і  вухо  я  не  розрізняю
радість  із  слуху
віра  із  слуху
не  знаю  я  –
Божа  краса  все  знає…


і  радість  серця
й  нетлінна  краса  духу
від  життя  в  Богові  –
повіки  пробуває
і  суху  радість  слух  вчуває…


чом  радості  у  вас  не  вистачає?!
Любов  є  й  Світло!
і  суху  радість  світло  позначає…


2

смак  підсушіть!
це  ж  бо  Вогонь!!!
Вогонь  в  серцях
пала-палає!!!



«Палала  сосна,  палала!»  –
людина
з  серцем
огняним  –  співає…
це  сила  Божа
ще  й  така  є!


так  Бог  огненне
надихає!!


3

про  більшу  Радість
два  крила
прямо  над  світом  підлітать
зорею  стать  –
Зоря  в  серці  зійшла  б!
Вона  спочатку  там  була
це  Світло  в  тьмі  –
і  тьма  Його  не  пойняла!!
Бог  виконає
побажання  добрі
серця…

11,12.04.2019,
Київ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878974
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович