КОЗАЦЬКИЙ КУЛІШ

І  знову  манить  серце  щемно  та  поляна  –
Фізрук  вогонь  розвів,  як  Прометей,
На  полі  -  вогнище,  куліш  кипить  духмяний,
Він  пахне  дружбою  дорослих  і  дітей.

Козацькі  курені  готові  до  змагання,
Є  оселедці  й  вуса,  хвацький  свист…
Не  мислить  табір  без  дитини  існування,
Бо  в  усмішці  дитячій  -  його  зміст.

Сьогодні  заклад  наш  іще  на  карантині,
Ніхто  не  знає  долі  цьогоріч.
І  линуть  спогади  в  емоціях  дитинних,
Та  в  думах  про  сезон  –  безсонна  ніч…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879024
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2020
автор: Білоозерянська Чайка