Карантин на відлюдді

І  ти  одна,  і  я  один,
а  сонце  гляне  із-за  хмари,
гадаю,  –  [i]що  за  карантин,
коли  тобі  немає  пари?[/i]

Ані  піти  удвох  у  ліс,
ані  податися  у  поле...
Як  файно  нам  було  колись,
коли  ми  бігали  до  школи!

Не  на  уроки  –  у  поля,
де  ще  розкошували  маки,
а  ми  були  такі  ніякі...

А  як  дивитися  здаля,
то  помагає  ще  Ілля
у  баняку  варити  раки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879145
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2020
автор: I.Teрен