Незабутня осінь золота

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3a32Hb06IFE
[/youtube]

Заглядає  темна  нічка  в  хату,
На  спочинок  день  пішов  давно.
Пахощі  вриваються  в  кімнату...
Вкотре  це  згадати  знов  дано...

Пам"ятаю  першу  нашу  зустріч,
Осінь  добігала  до  кінця.
Ті  часи   тікають  тепер  в  розтіч,
Спогади  пошлю  я  за  гінця.
 
Поверніть  на  хвильку  дні  щасливі  -
Надіп"ю  хмільного  ще  вина.
До  сих  пір  вони  такі  тремтливі,
Виринає   вкотре  далина.

На  столі  -  букет  із  пізніх  квітів,
Недопиті  келихи  вина...
Як  мені  тепер  це  зрозуміти:
Чом  ми  розійшлись,  чия  вина?

Іноді  ти  в  сни  мої  приходиш,
Наяву  тебе  давно  нема,
Ти  мене  забути  теж  не  можеш  -
Не  спіши  до  наших  душ,  зима...



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879182
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2020
автор: Н-А-Д-І-Я