ЛАЄМСЯ...
Один одному люто у горло в думках втинаємся!
Мов гадюки очима гнівними,
зло в артерію націляємся...
ВІРИМО ...
До останнього подиху підтримуєм, тих хто нас продав,
хто нас зраджує,
тих хто нами у тиші відригує...
ГОЛОСНО ...
Нашим щастям, вчора нам так смачно
затравленим,завтра гранітом, горем оплавленим...
СПІВЧУВАЄМО ...
Вчора ще на убій запрошеним,
а сьогодні в полях розпорошеним, зрадженим...
СТОМЛЕНО ...
У п'ятьох під кабміном зневірившись, щось тримаєм,
якісь гасла та речення, у п'ятьох, стоїмо під Прапором...
В СПРОТИВІ ...
Кожен з гаслом своїм з вимогою, я - як фоп стою тут,
ви за меншою в серпні квартплатою ...
МАЛО НАС ...
Мало вас тут прийшло, приїхало, сіромах,
щоб зробити нарешті щось правильне
для вас з вашою євробляхою...
ОДИНОКІ ...
На розі Хрещатика, ходять теж такі самі з плакатами,
тільки інше там щось написано,
хто з малиною, хто з лопатою...
РОЗ'ЄДНАНІ ...
p.s Чи дурні такі, чи якісь зачаровані?
Може нам всім разом кимсь страшенно
пороблено?
Червень, 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2020
автор: Яремчук Олександр