У річці зорі станули останні
Почав свій вік з ворсклянських берегів
Мій день .В рожевомову світанні,
Мов гостю дорогу мене зустрів.
Почастував холодною водою,
І літнім вітерцем, мов рушником,
Дбайливо зігрівав і наді мною
Блакитне чисте небо розіслав.
Прийдешній день щасливо так почався :
Маленька рибка в"ється за човном.
І теплий дощик , де й узявся,
І райдуга повисла над веслом.
Розтанув ранок в полуденній тиші,
Розморений розлігся по лугам,
А ввечері щоб ще мене потішить
Розсипав золото по зоряним шляхам.
Я дню вклонюсь за цінні подарунки,
За щедрість сонця, річки і лісів,
За неба неповторні візерунки
Що День для мене витворить зумів
Яке ж це диво! Чим йому віддячу?
Я душу покладу йому до ніг :
День посміхнувсь до мене на удачу,
А ранком знов ступив на мій поріг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879245
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2020
автор: Тетяна Акименко