ПОПЕЛЮШКА

Мрія  збулася:  я  тепер  принцеса.
Принц  –  чоловік,  цілий  палац  за  дім.
В  житті  багато  світла,  їжі,  сексу
І  королева  –  мать  в  житті  моїм.

Тримати  чашку  і  тримати  спину…
Комусь  всміхнися,  а  комусь  –  не  смій.
За  титулом  сховалася  людина.
Всі  грають  гарно  роль  в  журбі  німій.

Лише  на  кухні  щирість  б’є  джерельна:
Радість  –  від  серця,  злість,  так  від  душі.
Все  зрозуміло,  а  не  гра  по  нервах.
Сховаєшся  на  мить  і  знов  спішиш

На  церемонії,  де  я  забава,
Стою  опудалом,  чекаю  мить,
Коли  скінчаться  королівські  справи.
На  кухні,  між  людей,  зможу  спочить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879321
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2020
автор: Пісаренчиха