остання з твоїх персон
нарешті здирає маску_
позбута моралі казка,
чи просто забутий сон_
>
прозора вуаль на жар_
холодна вода прозріння_
ламає граніт коріння_
веде в лабіринт стежа_
>
солодке вино гріха>
отрута спокути>тиша_
твоєю рукою пише
хтось зовсім чужий_ нехай_
>
остання з можливих втеч_
згортається в крапку вічність_
розрізав петлю кармічну
свідомості гострий меч_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879341
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2020
автор: Ки Ба 1