(еквіритмічний переклад пісні Ю.Рибчинського “Кукушка”, муз. Ніколо Петраш)
Немовби сон, літа щасливі промайнули,
Нові роки мені рахуєш ти, зозуле…
Рахуй роки, які прожити я ще маю,
Рахуй до ста і не змовкай, тебе благаю…
Скільки б ти, зозулько, літ не накувала,
Все одно їх буде мало, мало, мало.
Скільки б ти, зозулько, літ не накувала,
Буде мало їх мені…
Скільки б ти, зозулько, літ не накувала,
Все одно їх буде мало, мало, мало.
Скільки б ти, зозулько, літ не накувала,
Буде мало їх мені…
Я вже давно на світ з’явився в день погожий…
Пив, як вино, хмільну, чарівну хвильку кожну,
Пив, як вино, життя гірку й солодку брагу,
Та все одно не втамував життя я спрагу…
Скільки б ти, зозулько, літ не накувала,
Все одно їх буде мало, мало, мало.
Скільки б ти, зозулько, літ не накувала,
Буде мало їх мені…
Скільки б ти, зозулько, літ не накувала,
Все одно їх буде мало, мало, мало.
Скільки б ти, зозулько, літ не накувала,
Буде мало їх мені…
Немовби сон, літа щасливі промайнули,
Нові роки мені рахуєш ти, зозуле…
Скільки б ти, зозулько, літ не накувала,
Все одно їх буде мало, мало, мало.
Скільки б ти, зозулько, літ не накувала,
Буде мало їх мені…
Скільки б ти, зозулько, літ не накувала,
Все одно їх буде мало, мало, мало.
Скільки б ти, зозулько, літ не накувала,
Буде мало їх мені…
11 червня 2020 р.
Відео пісні:
https://youtu.be/ZUsR6dQxHEQ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879348
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2020
автор: Юрій Мілстоун