Так хочеться злетіти в неба синь,
Торкнутись недосяжної краси,
Оце і є та неповторна мить
Найкращої і мирної весни
і досягнути вже таких висот,
Яких не міг ніхто іще сягнути
І чути чітко стукає висок -
Йому вдалося висоту відчути
Закарбувався в пам"яті навік
Святий той спокій в радісні літа,
Де не торкалася біда повік
І щастям тихо дихала земля
Вернути мить де дружно ми гуляли
У дивовижний і чарівний час
Та ніжно і зворушливо кружляли
Те танго, що лиш створено для нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879398
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик