Десь за тими днями сонечко сідало,
Проявлялись зорі на небеснім тлі...
Місяченько скрасивсь різнобарвним гало,
А поет припав Венериних колін...
В чорнім покривалі – малахітом зорі
Мерехтять світами галактичних мрій;
Думи Божі ллються, ясні і прозорі –
Людям їх би чути при любій порі...
Павутиння чорне демони й для зрячих,
В сни людські вплітають – вабила б жура...
Не розірвеш коло помислів щурячих –
То й не вернеш стежку Правди і Добра.
12.06.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2020
автор: Променистий менестрель