Слова – Олена Іськова-Миклащук
Музика – Сергій Голоскевич
Аранжування і "мелодекламація" – Віктор Ох
----------------------------
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=k4_hXniTyoQ[/youtube]
Спинися, осене, коло воріт!
Не треба йти в святе подвір’я мами.
Життя її, як липа у дворі,
Хоч пахло медом—спечене громами.
Не заплітай їй в косу сивину,
І не вибілюй очі волошкові.
Не раз лишали ми її одну,
Вона ж взамін нічого, крім любові.
Присядь на лавку, трохи відпочинь.
Всміхнися сонцем—хай побуде літо.
Допоки в мами сяє щастям синь,
Ми, хоч в душі, такі ж наївні діти.
Стряхни додолу золото із віт
І вдаль іди розкішною ходою.
Лиш не заходь до маминих воріт,
Дозволь їй ще побути молодою.
Не заплітай їй в косу сивину,
І не вибілюй очі волошкові.
Не раз лишали ми її одну,
Вона ж взамін нічого, крім любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879451
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2020
автор: Віктор Ох