Що в них за душею залишилось?
Підлі позлипались сторінки...
Пропаганда, як у торбі шило,
Душі заганяє в кулаки!
Не в словах зачатки, а в ділах!
Та, завжди, «спочатку було слово»!
В їхніх повсякденних же словах,
Для сусідів всіх дзвенять окови!
Пахне злом усе, що в їх руках.
Вкотре піднімаючись з колін,
Липкий войовничий їхній страх
Тяжко віє від кремлівських стін.
І брехню без роздуму обнявши,
Щоб іудам владним прислужить,
Тих, хто видасться не «нашими»,
Тут же намагаються убить.
Без душі, без честі, без присяги,
Мародери владних поверхів,
Де закони, то пуста лише "бумага",
Люди для них - скопище рабів.
Що «еліти» поробили із Росії?
З краю літераторів найкращих?
Пройду злу, ліниву й агресивну,
Де рулять бездушні й непутящі.
Ось там знову долю обирати...
Вибір за всіх зроблено вперед.
Щоб народ, до решти, доконати,
Всім покажуть, обирає смерд.
27.02.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879487
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2020
автор: Микола Серпень