[b]Чоловік-одинак[/b]
https://www.youtube.com/watch?v=B7G_kjh5dc8
З парасолею чорною йшов одинак.
І ходою зминав листя кленів опале.
Не було в цьому парку кохання ознак.
Загубилося щастя таке нетривале.
Так ліниво минав на годиннику час –
У житті його щось неминуче зникало.
Запалити б мости – і позбавити б враз
Болю серце своє, що пекло, наче жало.
Він пригладив волосся русявого льон.
Закурив. Важко дихав в осіннім тумані.
Сліз жіночих багато він бачив крізь сон
І спектаклів нещирих в любовній омані.
Все у парку дрімало в осінній імлі.
І на яблуці стиглім лиш захід шарівся.
Знов шукаючи сенсу в своєму житті,
Одинак оглядався на кроки у листі…
2022
[b]Одинокий мужчина[/b]
Одинокий мужчина под чёрным зонто́м
Мял уставшей походкой осенние листья.
И казалось , что в парке, промокшем, пустом,
Нет и не было вовсе тех радостей жизни.
Одинокий мужчина взглянул на часы.
Время тоже лениво мгновенья считало.
Он подумал, что сжечь будет глупо мосты,
Ведь в душе что-то доброе всё же осталось.
Он пригладил рукою лён русых волос,
Закурил и неровно дышал от тумана.
Сколько женщин неверных исплакало слёз
На плечах его сильных в спектаклях обмана!
Всё дремало глубоким безжизненным сном,
Лишь теплился огонь в позднем яблоке спелом.
Одинокий мужчина под чёрным зонто́м,
Может, ждал неизвестную женщину в белом?
1996
На фото - Sting - "Englishman in New York"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879525
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2020
автор: Тетяна Мошковська