Коли зима не зима і сірість буднів вбиває,
Й над головою нависли мільйони турбот,
Коли калюжі навколо, що краю немає,
Ти зупинись, посміхнись всім незгодам назло.
Коли дістав весь цей пасмур і сил вже немає,
Й пташки не щебечуть, і снігу нема,
І сонця не видно й в душі нагнітає,
Ти пам'ятай, що не завжди чарівна зима.
Сніжинки не завжди кружляють зимою
Як в казці Діснея, мов білі птахи,
Та іноді вітер так дме, що додолу
Згинає дерева й зриває дахи.
Ти зупинись, зрозумій, не погода впливає
На день твій, на настрій, на ціле життя,
Не мусиш жалітись, що снігу немає,
Стогнати, що знову не справжня зима.
Своєю душею створи собі настрій,
У справах буденних шукай позитив.
А внутрішня сила не дасть тобі впасти,
Якщо вмієш щодня йти до свої мети.
Не погода вирішує ким тобі бути,
Які в голові поселяти думки.
Ніякий вітер не взмозі хитнути
Те внутрішнє сяйво, що прагне цвісти.
Тож іди проти вітру й дощу посміхнися,
Стань в калюжу й похмуру погоду "зігрій"
Своїм настроєм, змусь небеса затрястися,
Щоби сніг з них посипав.
Вір у здійснення мрій!
07.02.2020. © YARMAK
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879560
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2020
автор: YARMAK