Не смію мовчати.
Не зливайте країну, "нові одноднівки"!
І не встигнете оком мигнути, як дні проминуть!!!
Кров героїв лилась не для того, щоб ви, недомірки,
Хвацько зво́дили в нуль всю за спиною ли́шену путь.
В ній багато було: долу жахних падінь, зле́тів вгору,
Ті були, хто любив, звісно й ті, хто колись запродав,
Та не лестьте собі, що не буде польотів розбору
Нами й тими, за вас голоси хто завзято віддав.
Не виніть "попередників", – фрази ці стертими стали.
Піна слів – ні до чо́го, робіть лиш діла й не всліпу.
Вам повірили люди, коли ви всього обіцяли,
Тож не дайте підстав бити вас за сваво́лю тупу!
Оригінал
Я не смею молчать!
- Не сливайте Страну "одноневки"!
Ваше время уйдет, не успеете глазом моргнуть!!!
Кровь героев лилась, не затем, чтобы вы, недомерки,
"Умножали на ноль" за спиною оставленный путь.
Было много всего и падений трагичных и взлетов.
Были те кто, любил и, конечно-же, кто предавал.
Но не льстите себе, что не будет "разбора полетов",
И от нас и от тех, кто за вас голоса отдавал.
И не нужно винить "Папередников" - это не ново.
Пена слов ни к чему без банальной конкретики дел.
Вам поверили многие люди на данное слово.
Так не дайте нам повод вас бить за тупой беспредел.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879622
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2020
автор: Юрій Шибинський