Вже надходить тихий вечір,
сонечко сідає,
понад Бугом стали верби,
вітерець хитає.
Тече вода, біжить бистра,
камені минає,
берег лівий, берег правий
і обидва має.
Правий берег височенний
камені складає,
та на греблю величезні
у воду скидає.
Лівий бережок пологий
вербами зростає,
ронять росу гілки в воду,
вітерець хитає.
А навколо сягни оком -
поля половіють,
у пшениці золотистій
волошки синіють,
волошки сині в пшениці
наче очі дрібні,
мак червоний забринить,
пелюстки завіє.
Берег лівий, берег правий
вітер обминає
і тополі в лісосмузі
високі хитає.
Хоч два береги у річки -
широкі і різні,
тече Буг в них повноводний
в Україні рідній.
25.05.2020-14.06.2020
Світлина із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2020
автор: Светлана Борщ