Я торкаюсь твого чола,
Я торкаюсь твого зап’ястя.
Затремтіла моя рука,
Напилася душа причастя.
Захмеліла духом твоїм,
Припадаю на любі груди.
Я кохаю, хай в небі й грім, -
Спраглі з ніжністю мовлять губи.
Прохолода ночей дарма
Босі ноги в росі полоще.
Доля вибрала нас сама,
Ми для неї духовна проща.
Не втечеш, ще ніхто не зміг,
Хоч доріг навкруги багато.
В спину ж штурхає часу біг,
Він за все виставляє плату.
15.06.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879813
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2020
автор: Валентина Ланевич