ЛГБТ панують,
Проти Бога скандують.
Чи не знають, чи не чули -
Предки їхні потонули!?
За гріхи їх Бог судив,
Аж два міста Він спалив.
Бог створив Адама й Єву, -
Так заклав сім’ю сталеву.
Добру волю людям дав,
Все потрібне кожен мав.
Але люди не цінили,
Грішні прихоті творили.
Довго-довго Бог терпів,
І карати не спішив.
Кликав їх до покаяння, -
Ной і Лот вістив послання.
Насміхалися усі.
Спаслись праведники ті!
Не бажав весь люд змінитись,
Бог не міг на гріх дивитись.
... Й ти не думай, що втечеш.
Суд правдивий не минеш.
Але є шанс на спасіння!
Ще триває день спасіння!
Не кажи: такий я є,
Таким вроджено мене.
У гріху своїм розкайся,
Оправдатись не старайся.
Бог помилує, простить,
Хто до Нього поспішить.
У крові Христа спасіння,
Хоче всім подать нетління. -
Лиш хто схоче, той візьме.
Друже, Бог ще жде тебе!!!
“20 Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання, 21 бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце. 22 Називаючи себе мудрими, вони потуманіли, 23 і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів. 24 Тому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої. 25 Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь. 26 Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне. 27 Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові. 28 А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне”. (Біблія, Рим.1:20-28)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879848
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2020
автор: Лілія Мандзюк