У цих лапатих сірих дзеркала́х
Побачить себе сонце і зрадіє...
Озвуться в серці віра і надія,
Два сонячної радості крила.
І хмара, як в дзеркала зазирне
Та зрозуміє, що достатньо вмита,
Враз перестане поливать мене
Й все навкруги з дірявого корита.
І місяць не натішиться всю ніч,
В дзеркалах тих милуючись собою...
Горіти будуть в небі безліч свіч,
Зірок своєю тихою журбою...
Ось ненароком зазирну і я,
Побачу, що пірнула у калюжу.
І та дитина внутрішня моя
Від щастя очі, наче кіт примружить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879861
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2020
автор: Анна Шульке