Плач землі



Ковилу,  сивий  батьку  мій  –
Чого  ти  лиш  не  бачив?
Пра  вітре  з-за  Дніпра  повій,
Де  Прадідів  дух  значить...

Там  молотили  колоски,
Щоб  хліб  і  хміль,  і  доля.
В  рясному  поті  крізь  віки
Вела  всіх  Божа  воля.

Козаче  військо,  як  оплот  –
Жить  в  мирі  хліборобськім,
Де  в  золоті  полів  й  красот,
Дощів  на  травах  роси...

На  хуторах  з  біленьких  хат
Й  садочків  близь,  вишневих
Росла  малеча  від  кохань...
Маленькі  села  –  де  ви?

Любов  до  рідної  землі
І  краю,  де  родився,
Цікавить  мало  "королів"  –
Продать  її,...  й  годиться.

16.06.2020р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879942
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2020
автор: Променистий менестрель