Мокрим тихим вечором восени
З'явиться між хмарами край стіни
Забуття і пам'яті , і плачу́,
Я до неї подумки полечу...
Папірець уявний мій, сповідь днів,
Покладу в розщелину в тій стіні.
Біль вона збирає, страхи, біду...
Всі відходять вільними й я піду...
Легко, бо не давить ніщо плечей,
У вікно не дивиться жах ночей.
Ти приходь, стіна, десь за рік чи два,
Всі живі тобою і я жива...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879961
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2020
автор: Анна Шульке