Живуть на світі людиномавпи
І все їм цікаво: хто, де і з ким
Стежки чужі вивчають, мов мапи
Пліток отруйний пускаючи дим
Вони знають кому і як краще
Коли одружитись, народити дітей
А хто для суспільства створіння пропаще
Кому від долі не буде прихильних вістей
Вони тиражують поради даремні
У душ нахабно вдираючись храми
Про біль чужий знання в них мізерні
Зате на вчинки наполеонові плани
Лиш не бачать вони у своєму болоті
Мерзенних гріхів і помилок безглуздих
Це в житті чиємусь вони чорнороті
А у власнім - вдають неосудних
©Леся Приліпко-Руснак, 16.06.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2020
автор: Леся Приліпко-Руснак