В одному із минулих своїх життів
Ти був блакитно-зеленим безкраїм морем...
А янгол, що повз тебе тоді летів,
Зронив сльозу й з того часу ти став прозорим...
Це ти придумав вигляд усіх китів,
Був їхнім домом рідним й небездоганним.
І сильним і,водночас, був добрим ти,
Водив кораблі і, кажуть, що непогано.
А я була рікою поміж полів,
Верба мені шепотіла щось тихо-тихо...
Знайомий янгол якось мені звелів
Текти на південь, тобі на розраду й втіху...
Відтоді проминули складні віки,
У їх круговерті з'єднані долі наші...
А води будь-якої тепер ріки
Пливуть до моря, бо вдвох веселіше й краще...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880028
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2020
автор: Анна Шульке