Ви не питайте ким він є для мене,
Бо я й сама ще цього не збагну.
Та з радісттю в його обійми лину,
Я з ним немов живу і не живу.
Я ще не знаю ким для мене стане,
Та крила він мені подарував,
У щасті підіймусь під самі хмари,
Де вітер хмари ніжно обіймав.
Його любов згоїла рани в серці,
Воно не плаче більше від жалю
І очі щасливіші у люстерці...
Бо все-таки люблю його... люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880059
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2020
автор: іванесса